23 лютого в Україні згадали злочини Росії проти корінних народів Кавказу та Криму

Фото 2 УКРІНФОРМ 23 февраляЗ ініціативи ГО «Європейський християнський конгрес» у партнерстві з Арабським центром в Україні 23 лютого в Укрінформі відбувся круглий стіл на тему «Російський геноцид корінних народів Північного Кавказу та Криму». Він був присвячений Дню пам’яті жертв депортації чеченців та інгушів у СРСР, яка почалася саме в цей день в 1944 році. У заході взяли участь науковці, громадські та політичні діячі, серед яких представники постраждалих від депортацій народів. Учасники вшанували пам’ять загиблих, проаналізували причини сьогоднішніх конфліктів, наголосили на необхідності покарання за злочини Радянського Союзу і виступили з ідеєю створити міжнародний комітет постраждалих від російської експансії.

Як зазначив президент ГО «Європейський християнський конгрес» Володимир Авер’янов, «саме в цей день в 1944 році почалося ганебне явище — депортація чеченців і інгушів… Історія Московії — це історія експансії, захоплення і винищення корінних народів. Не має значення, де це було, — на Північному Кавказі, в Криму, на Великій Україні, в Сибіру. Скрізь проти корінних народів відбувалися одні і ті ж процеси – загарбання, знищення та поневолення. На жаль, світ став заручником непокараних злочинів радянського тоталітаризму та російського імперіалізму. Адже, щоб уникнути покарання, Росія творить нові злочини. І лише спільними зусиллями, в першу чергу, постраждалих народів можна зупинити агресію».

У цьому контексті він наголосив на необхідності ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду. За його словами, «Європейський християнський конгрес» також буде ініціювати створення міжнародного комітету постраждалих від російської експансії, завданням якого буде накопичення доказів російської агресії, експансії щодо інших народів і звернення до міжнародних судів з такими доказами.

Під час круглого столу Владислав Грибовський, к. і. н., ст. н. сп. Інституту української  археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України, розповів про історію втрати незалежності народами Кавказу. «Саме те, що Росія прийшла до Північного Кавказу, зламала увесь усталений ритм життя, всі усталені баланси між місцевими народами, і привело до комплексних проблем, які ми бачимо зараз на прикладі Кавказу», — зазначив доповідач.

Ескендер Барієв, громадський діяч, політик, член Меджлісу Кримськотатарського народу повідомив, що 23 лютого — це також дата жорстокого вбивства більшовиками одного з лідерів кримськотатарського народу в 1918 році. Він наголосив: «Ми цю дату бачимо не тільки як трагедію, а й як дату, пов’язану з боротьбою всіх корінних народів за свої права, свою свободу».

Сергій Громенко, к. і. н., працівник Українського інституту національної пам`яті, розповів про справжню причину депортацій, якою був зовсім не колабораціонізм, а зачищення прикордонних територій від небажаного корінного населення. На його переконання, депортації, що проводилися радянських режимом — «це передостання сходинка перед Голокостом».

Аміна Окуєва, військовий доброволець, прес-офіцер Міжнародного Миротворчого батальйону імені Джохара Дудаєва, наголосила: «Через депортації чеченський народ втратив близько 40% своєї чисельності. Це акт геноциду і хотілося б, щоб світова спільнота це визнала, як вона свого часу визнала Голокост. А в результаті першої та другої чеченських воєн втрачено фактично половину населення. Ми зацікавлені всі ці питання виносити на міжнародний рівень, і ми відкриті до того, щоб співпрацювати зі світовим співтовариством, з такими організаціями як ООН та іншими правозахисними організаціями», — підсумувала Окуєва.

Мохаммад Фараджаллах, головний редактор ІП «Україна по-арабськи», зауважив, що чеченці, інгуші, кримські татари під час Другої світової війни хоробро воювали проти німецько-фашистських загарбників в лавах Червоної армії пліч-о-пліч з іншими радянськими солдатами, але нонсенс є в тому, що російський солдат вже через два-три роки виселяє свого брата по битві з його рідної землі. «Немає поганих націй або хороших, є конкретні люди, які стравлюють одні й інші нації в ім’я збочених ідеологій. Тому зараз дуже важливо працювати з інформацією, щоб протидіяти потоку пропаганди», — сказав спікер.

Також виступив Ігор Турянський, надзвичайний та повноважний посол України у відставці. Він сказав: «Ми раніше знали спотворену історію — не тільки України, а й усіх народів, які населяли колишній СРСР. Дай Бог,  щоб молоде покоління цікавилося історією. Зараз вже два роки триває ганебна війна двох братських народів і все одно в публікаціях немає такої рішучості, щоби поставити ворога на місце і називати речі своїми іменами».

Науфаль Хамдані, голова Арабського центру в Україні, згадуючи про події в Сирії, підсумував: «Пропаганда триває. Коли російський режим вбиває мирних людей і дітей, а по ТБ в цей час транслюють пісню “Катюша”, це теж геноцид народу. Тому потрібно будувати місток між світом християнським і мусульманським, щоб подолати агресію і досягти миру в майбутньому».

Всі учасники одностайно підтримали пропозицію Науфаля Хамдані.

Повний запис круглого столу можна переглянути на відео:

 

Прес-служба ГО «Європейський християнський конгрес»

 

Комментирование запрещено