Прес-релиз: 25 квітня 2017 року в Укрінформ відбувся “круглий стіл”: «Природа війни та її релігійне підрунтя: до проблеми умов мирного співіснування сучасного людства»

Взаємовідносини війни, релігії та світової безпеки    обговорили в Києві

З ініциативи ГО «Європейський християнський конгрес» 25 квітня 2017 року в Укрінформ  відбувся “круглий стіл”: «Природа війни та її релігійне підрунтя: до проблеми умов мирного співіснування сучасного людства», організаторами якого були Національна Академія наук України; Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди (відділення релігієзнавства); Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського; ГО «Європейський християнський конгрес»; ГО «Київське Богоявленське Ставропігійне Братство»; Українська асоціація релігієзнавців.

Президент ГО «Європейський християнський конгрес» Володимир Авер`янов виступив з ініціативою проведення цього року в Україні Європейського міжрелігійного безпекового форуму.

«Ми будемо закликати уряд, Всеукраїнську раду церков та окремі церкви провести в Україні  Європейський міжрелігійний безпековий форум саме в тому контексті, що у 2017 році минає 100 років жовтневого перевороту, а лідери країни, звідки він почався, і досі намагаються поставити світ з ніг на голову. І суспільство, і церкви, і держава повинні цьому запобігти. А оскільки Україна стала заручником цих процесів, саме тут і треба це розглядати — щоб підняти статус і України, і українських церков», — наголосив  Авер’янов.

Водночас він нагадав, що 4 квітня 2017 року на конференції в Дніпрі, в Дніпровській єпархії УПЦ КП, була затверджена «Платформа мирного співіснування людства», яку підтримали представники різних віросповідань та конфесій

«Ця платформа є програмним документом нашої організації. В ній ідеться про те, що нинішня система світової безпеки не готова до гібридних воєн. Для прикриття агресії використовуються в тому числі й міжнародні  установи безпеки, передусім Рада Безпеки ООН та ОБСЄ. Тому нинішня концепція забезпечення мирного співжиття народів і держав потребує перегляду», — зазначив Авер’янов.

Він додав, що система світової безпеки, по суті, не працює. Право вето, яке мають п’ять країн, не дає вирішити проблеми знищення людей в Сирії і невизнаної війни в Україні.

«Будь-яка війна має або прямі, або опосередковані релігійні корені. Тобто навіть якщо це не релігійний конфлікт, ті, хто хочуть змінити світоустрій, намагаються перетворити його на релігійний. Ми сьогодні зібралися для того, щоб закликати людство не допустити і засудити використання релігії в цих конфліктах. Також ми розуміємо, що релігія має тисячолітній досвід залагодження конфліктів, і хочемо звернутися до релігійних лідерів України та світу, щоб вони свій авторитет, досвід своїх церков, своїх релігій застосували саме для вирішення цих конфліктів», — підкреслив  Авер’янов.

Віце-президент «Української асоціації релігієзнавців» Олександр Саган припустив, що релігійні спільноти могли б зробити для миру більше, ніж вони роблять, хоча й наголосив, що дуже часто саме релігійні розбіжності є одними з вагомих чинників конфлікту. Так відповідно до статичних даних, 2/3 сучасних конфліктів містять в собі релігійне підґрунтя. Це не значить, що релігія продукує чи провокує війни, однак релігійний чинник активно використовується різними силами при протистоянні. Також науковець зауважив, що церкви б мали активніше висловлювати свою офіційну позицію. Наприклад надати богословський аналіз гібрідній чи то кібер війні. А відтак виходить, що релігійні спільноти намагаються пояснювати сучасні речі прикладами та характеристиками, які склалися в умовах відмінних від теперішніх, через що такі пояснення дуже часто стають не актуальними.

Аналіз сучасних подій запропонував шейх ДУМУ «Умма» Саїд Ісмагілов. Він зазначив, що за останні три роки глобальний світ сильно змінився і перейшов зі стану крихкого миру до холодної війни. Причому ця війна в сучасних умовах майже завжди відбувається не відкрито (за виключенням України та Сирії), а гібридно, хитро та підступно. Шейх повідомив, що відбуваються спроби зсередини розколоти мусульманську спільноту України. Віруючим в якості звинувачень закидається співпраця з християнами та юдеями. Шейх Саїд зазначив, що прослідкувавши походження таких закидів він вийшов на представників з Росії та окупованих територій. На його думку, це дуже хитро спланована спроба підступна розхитати та спробувати розколоти мусульманське середовище в Україні, а також посварити його представників з іншими релігійними групами.

Одним з факторів національної безпеки, але вже в православному контексті є ультра консерватизм, про що розповіла журналіст Тетяна Деркач. Вона нагадала, що в Україні планується проведення антиекуменічного собору в монастирі села Банчени, що на Буковині. Настоятелем цього монастиря є єпископ Лонгін (Жар), який відомий своїм непримиримим ставленням до Патріарха РПЦ Кирила, якого вважає лібералом та екуменістом. Журналістка припустила, що в контексті загального тренду на популізм та прості рішення такий захід буде шкідливим для України, оскільки може спокушати консервативно налаштованих вірян з інших конфесій. На жаль, за її словами, Київська митрополія ніяк не реагує на ці безпорядки в середині Церкви, а значить мають піднести свій голос активні миряни, принаймні ті, хто переймається майбутнім Церкви. Якщо цей захід таки відбудеться, то існують щонайменше два негативних фактори для України: можливі відцентрові релігійно-суспільні рухи на Буковині, що межує з Румунією; та використання території України для дестабілізації міжправославних відносин, що може погіршити ставлення Вселенського Патріарха до України та українського церковного питання.

Підтримала колегу в представлених прогнозах і історик Ірина Преловська. Вона, зокрема, зазначила, що в Банченах існує румунська проблема. «Таке враження, що ти знаходишся не в Україні, бо що мова в церкві, що товари нерелігійного призначення – румунські. Власне, українського там майже немає», – додає науковець.

Підсумком «круглого столу» стала пропозиція українським та світовим Церквам підтримати «Платформу мирного співіснування людства».

Комментирование запрещено