Резолюція Міжнародної науково-практичної конференції пам`яті 100-х роковин Геноциду вірменського народу в Османській імперії

ПРОЕКТ

 Резолюція Міжнародної науково-практичної конференції пам`яті 100-х роковин Геноциду вірменського народу в Османській імперії

яка відбулася в м. Дніпропетровську

15 квітня 2015 р.

Вивчивши проблеми, пов`язані з історією та наслідками Геноциду вірмен в Османській імперії, учасники міжнародної науково-практичної конференції дійшли таких висновків:

  1. Геноцид вірмен в Османській імперії 1915-1922 рр. мав багатовікове підґрунтя: національне та міжконфесійне.
  1. Геноцид вірмен в Османській імперії 1915-1922 рр. був заздалегідь спланований урядом младотурків.
  1. Світ знав про Геноцид вірмен в Османській імперії, але не зупинив його.
  1. Наслідком Геноциду вірмен в Османській імперії стало нищення вірменської нації та її культурної спадщини і зростання вірменської діаспори по всьому світові, в т. ч. в Україні.

 

Враховуючи концептуальні диспозиції, висловлені під час роботи конференції, її учасники виступили з ініціативою підтримки науковцями, громадськістю, Церквою та державними інституціями наступних базисних положень та пропозицій:

 

  1. Визнати всі види геноциду, що були здійснені проти різних народів – вірменського, єврейського, українського, циганського та інших – злочинами проти людства, які вимагають засудження з огляду на новітню хвилю розгортання шовінізму і реваншизму.
  1. Звернутися до Українського Інституту національної пам’яті, Інститутів Національної академії наук України – Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського, Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди, Інституту історії України, до Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Національного університету «Києво-Могилянська академія», інших провідних науково-навчальних закладів та установ, щодо включення у планові теми наукових досліджень тематико-проблемного комплексу, пов’язаного зі всебічним науковим та навчальним вивченням спадщини вірменської діаспори в Україні.
  1. Звернутися до мас-медіа, музейних установ, туристичних та екскурсійних організацій і агенцій з пропозицією включити повідомлення про духовну спадщину вірмен в Україні до експозицій, текстів екскурсій, туристичних маршрутів, статей та публіцистичних нарисів, окремих розвідок, вміщених як у газетно-журнальних, так і в електронних інтернет-ресурсах. Налагодити співпрацю з туристичними агентствами та надання їм потрібної наукової інформації для використання її в роботі з туристами про місця, пов’язані з діяльністю видатних представників вірменської діаспори в Україні, храмів, місць компактного проживання, некрополя та ін.
  1. Звернутися до Української Ради Церков, Українського Інституту національної пам`яті та відповідних європейських та світових інституцій стосовно сприяння та підтримки «Християнської платформи пам`яті, порозуміння та співпраці за ради світової безпеки» як спільного міжконфесійного та громадського інформаційного проекту.
  1. Звернутися до дипломатичних осередків та міністерств культури Вірменії та України, відповідних Інститутів Церкви України та Вірменії з ініціативою створити міждержавну туристичну програму ознайомлення з пам’ятками та старожитностями Вірменії та України.

 

Учасники конференції.

15 квітня 2015 р., м. Дніпропетровськ

 

Відомості про доповідачів

Дільфуза Глущенко, науковий співробітник Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума» (Дніпропетровськ)

Армен Марукян, к.і.н., доцент, завідуючий відділом Вірменського питання та Геноциду вірмен Інституту історії Національної академії наук Республіки Вірменія, (Єреван)

Ірина Преловська, доктор церковно-історичних наук, професор Київської православної богословської академії Української Православної Церкви Київського Патріархату, к.і.н., старший науковий співробітник відділу джерелознавства новітньої історії України Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського Національної академії наук України (Київ)

Ані Уборо, аспірантка кафедри всесвітньої історії і міжнародних відносин Запорізького Національного університету (Запоріжжя)

Давид Давтян, Голова комітету з питань історико-культурної спадщини «Спілки Вірмен України», аспірант Одеського національного університету ім. І.І.  Мечникова. (Одеса)

Ірина Гаюк, к. філос. н.,  ведучий вірменознавець, викладач Львівської національної академії мистецтв, автор енциклопедії «Ілюстрована енциклопедія вірменської культури в Україні» (Львів)

Ігор Щупак, директор Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума» та Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні», к.і.н., доктор філософії (Дніпропетровськ)

Зіневич Наталія Олексіївна, к.і.н., старший науковий співробітник Відділу пам’яток української культури Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України (Київ)

Сторожко Тетяна Сергіївна, аспірантка Відділу пам’яток української культури Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України (Київ)

Зуб Наталія, к.і.н., науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України (Київ)

Пивоварська Каріна, к.і.н., доцент, заступник завідувача кафедри Полтавського національного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка (Полтава)

Василюк Оксана, к.і.н., старший науковий співробітник відділу історіографії та джерелознавства Інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України (Київ)

Ненашева Олена, прес-секретар Національної спілки архітекторів України; випускаючий редактор архітектурного часопису, що виходить під егідою НСАУ, Art+Construction (Київ)

Світлична Ніна, колишній співробітник Національного заповідника «Софія Київська» (Київ)

 

 

Комментирование запрещено